Якою буде галузь технічного обслуговування в 2030 році



Як буде виглядати глобальна галузь технічного обслуговування автомобілів через дев’ять років, і чи буде вона нагадувати кадри з фантастичного фільму.

Поки в Україні сперечаються про те, чи потрібно взагалі проводити обов’язковий технічний контроль автомобілів, що спалахують на ходу, за кордоном уже прогнозують, як буде виглядати цей ринок у 2030 році. Як і в інших галузях, основним каталізатором змін є розвиток технологій. Масла у вогонь трансформації додала пандемія COVID-19.

Автомобільний транспорт не стане винятком, автоматизація процесів переверне ринок з ніг на голову. Дослідження McKinsey Quarterly дає нам цікаві прогнози: якщо зараз власник автомобіля самостійно стежить за тим, коли і куди його потрібно привезти на діагностику і сервіс, то до 2030 року 58% машин у США, Німеччині, Бразилії і Китаї будуть самі рекомендувати станцію для технічних робіт. IT-гіганти, нарівні зі стартапами, відкриють для себе багато нових можливостей на автомобільному ринку, вишукуючи нові способи вивчити поведінку автовласників і пов’язати компанії і клієнтів між собою за допомогою екосистем. Приблизно 100 млрд євро або 30−40% доходів світового ринку автосервісу перерозподіляться між новими гравцями.

Дослідники McKinsey виділяють кілька основних трендів, які ми будемо спостерігати на автомобільному ринку до 2030 року.

Зростання цінності Big Data

Розвиток цифрових каналів комунікації і модернізація транспортних засобів дає можливість збирати більше інформації і відкривати з її допомогою нові можливості. Один автомобіль, підключений до інформаційних систем, генерує близько 25 Гб даних на годину. Це дає уявлення про ступінь зношування вузлів і агрегатів машини і поведінку водія. При достатньому обсязі даних можна точно спрогнозувати довгостроковість роботи основних систем, час наступного візиту клієнта на станцію і скласти список необхідних запчастин.

Експерти McKinsey вважають, що це дозволить виробникам, дистриб’юторам деталей і СТО значно поліпшити свою логістику. Адже, якщо постачальник знає, що потрібно тому чи іншому клієнтові в певний час, це знизить число повернень незатребуваних комплектуючих. Більш точний розрахунок скоротить і складські витрати. А заводи, своєю чергою, оптимізують виробничий цикл. В цілому, утилізація існуючої інфраструктури дозволить зробити досить консервативний «залізний» бізнес більш гнучким.

Зростання електрифікації

Глобальне потепління спонукає нас шукати способи зниження негативного впливу на екологію. Одним з них є поступова заміна двигунів внутрішнього згоряння електричними силовими установками (екологічність яких поки теж викликає сумніви). В результаті підвищується попит на комплектуючі для електрокарів, а інженери на сервісних станціях освоюють специфіку їх обслуговування. На відміну від бензинових і дизельних силових установок, в електромобілях задіяно набагато менше рухомих, схильних до зносу деталей. А тому витрати на їх обслуговування, за оцінками McKinsey, будуть на 40% менше. Постачальникам запчастин, мастил, як і СТО, є над чим замислитися.

Нові компетенції в IT

Автоматизація процесів стимулює створення нових спеціалізованих застосунків, зокрема й в автомобільній сфері. І ті, хто зуміє швидко навчити свій персонал, отримають низку переваг на ринку майбутнього. Наприклад, віддалена діагностика допоможе виробникам виявляти технічні проблеми на ранніх стадіях, своєчасно оновлювати програмне забезпечення і навіть планувати можливі відгуки деяких моделей в разі критичних недоробок. Це знизить кількість ДТП з вини заводу і захистить репутацію компанії від судових розглядів.

А програми для управління великими автопарками дозволять компаніям ефективно планувати технічні роботи, змінювати графік роботи машин і мінімізувати простої.

Ми, наприклад, задумалися про те, як «змусити» випробувальне обладнання передавати інформацію безпосередньо в базу даних без участі людини. Крім швидкості обслуговування, це вплине на зниження помилок при фіксації результатів випробувань і на неупередженість персоналу лабораторій.

Безпілотні автомобілі

Останнім часом кількість автомобілів з системою автономного управління зростає більш ніж на 20% на рік. За прогнозами McKinsey, через дев’ять років приблизно 50% пасажирських машин будуть частково автономними, а 15% — повністю автономними. До чого це призведе? За оцінками експертів, мінімізація людського фактора суттєво скоротить кількість ДТП. Це тут же відчують на собі постачальники кузовних деталей і ринок страхування.

Крім того, зміни чекають і сегмент автосервісу. Оскільки ступінь зношення машини багато в чому залежить від манери їзди водія, автономні транспортні засоби будуть набагато меншою мірою схильні до поломок через недбале поводження. Чи знизить це кількість ТО? Зовсім ні. Для забезпечення безпечної роботи «безпілотник» буде оснащений безліччю електронних приладів, датчиків, сенсорів, які потрібно постійно перевіряти. А, значить, міжсервісний інтервал для таких автомобілів скоротиться. Але в той же час для частих візитів до майстра не потрібні додаткові людські зусилля. Адже автомобіль може дістатися до СТО самостійно.

При цьому юридично відповідальність буде зміщуватися від водія до виробника. Якщо зараз ДТП відбуваються через помилки водіїв, то надалі основною причиною стане несправне обладнання.

Українські реалії

Останнім часом Україна також зробила чимало кроків вперед. У нашій країні з’явилося безліч електронних сервісів: банк у смартфоні, електронне посвідчення водія, замовлення їжі. Податкова служба дозволила підприємцям приєднатися до договору про визнання електронної звітності дистанційно і забезпечила можливість здавати декларації в особистому кабінеті.

Транспортна галузь не стала винятком і також активно освоює IT-рішення. Але проблема в тому, що технології на західних ринках розвивалися гармонійно і доповнювали один одного. Щоб керувати автомобілем на відстані, необхідно не тільки програмне забезпечення, а й обладнання, а тому західні виробники активно працювали як над «софтом», так і «залізом». Ну, і не забуваємо про вимоги до стану доріг, дорожніх знаків, розмітки та іншої інфраструктури.

В Україні ми спостерігаємо відвертий дисбаланс з перевагою в бік IT. Наприклад, Укрзалізниця почала активно впроваджувати систему електронних квитків ще у 2013 році. Сьогодні перевізник вже тестує технологію продажу проїзних документів через чат-бот у Viber і Telegram. Водночас, за даними Міністерства інфраструктури, зношеність вагонного парку сягає 85%, а середній вік локомотивів становить 40 років.

Інший приклад: столична влада практикує оплату проїзду в громадському транспорті за допомогою карток, а його рух можна відстежувати в реальному часі. При цьому автобусний парк Київпастрансу, за оцінками міськадміністрації, зношений на 75,2%. А закупівля сучасних і екологічних електробусів — як і раніше дискусійне питання, оскільки необхідна інфраструктура для їх обслуговування, а також шляхи утилізації відпрацьованих акумуляторів.

Складно прогнозувати, з чим увійде Україна в 2030 рік. Ефективним на світовому ринку буде той, хто швидше за всіх автоматизує процеси, підготує свою інфраструктуру під нове покоління транспортних засобів, об’єднає зусилля з розробниками електронних користувацьких сервісів для боротьби за клієнта. І вже зараз ми можемо взяти на замітку досвід інших країн і готуватися до майбутнього, яке точно зажадає:

  • Оновлення парку транспортних засобів
  • Модернізації систем діагностики та обслуговування
  • Створення інфраструктури для нових видів транспорту

В іншому випадку європейський турист, який приїде до нас на «безпілотнику» або з системою автоматизованого підбору СТО, ризикує в разі поломки застрягти в гостях на довше, ніж хотілося б.

// НВ Бізнес, Армен Кургинян ‒ СЕО Нова Менеджмент, мережа випробувальних лабораторій ОТК-Сервіс

Читайте також: